Зиборова В.І.

Тема уроку.                   Побут, традиції і господарювання греків.

Грецька культура

Мета. Дати уявлення про релігійні вірування греків; визначити особливості формування культури Давньої Греції; розвивати вміння аналізу пам’яток мистецтва; розвивати пам’ять і логічне мислення; сприяти осмисленню цінностей давньогрецької цивілізації.

Обладнання: підручники, атласи, комп’ютер, проекційна система.

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Дорогі друзі! Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми з вами вирушимо в уявну подорож Стародавньою Грецією. В подорожі будуть тематичні зупинки де ви матимете можливість продемонструвати свої інтелектуальні здібності, вміння працювати з підручником, спілкуватися, відстоювати власну точку зору. Допомагати нам в подорожі будуть екскурсоводи, які знайомитимуть нас з культурою, традиціями, побутом греків в давнину. Ну що вирушаємо..

  В Давньогрецьких полісах сформувалась могутня духовна культура, яка сильно вплинула на розвиток цивілізацій багатьох країн світу. Сьогодні ми використовуємо слова, поняття, імена та вирази, які дійшли до нас саме з культури Давньої Греції. Тут розвивалися точні, природничі та гуманітарні науки. Саме в Греції виникли та розвивалися основні напрями філософії, блискучих успіхів досягли образотворчі мистецтва, література та інші сфери культури. Грецька мова досі широко використовується в науковій термінології. Слова школа, наука, медицина, поезія, література, драма, театр, архітектура, скульптура, математика та ін. мають грецькі витоки. Значна частина наших імен(Анастасія,  Євгеній, Софія, Ірина, Катерина, Ксенія, Олександр, Олена) саме грецького походження. Велика кількість приказок та прислів’їв, сюжети казок теж беруть початок у Греції. Навіть до сих пір давньогрецькі трагедії та комедії не сходять зі сцен театрів всього світу. Культурна спадщина Греції досить велика.

Основні фактори, що вплинули на формування грецької культури:

-         Використання праці рабів, що дало можливість вільному населенню займатися науками, брати участь у святах;

-         Демократичний устрій більшості міст-держав передбачав, що досягненнями культури користувалися не тільки аристоркрати, але й усі вільні громадяни;

-         Взаємообмін традицій культури між грецькими  містами- державами.

Що ж давайте блище познайомимось з умовами життя  греків. 

Отже перша зупинка нашої подорожі називається побут давніх греків.

Греки жили в невеликих одно-, іноді двоповерхових будинках, збудованих з каменю або сирцевої глини. Дах будинків покривали черепицею. Всі кімнати будинку розташовувалися навколо внутрішнього дворика. Стіни кімнат білили, фарбували або розписували різнокольоровими фарбами. В багатих будинках підлогу покривали мозаїкою, викладеною з різнокольорових камінців. Двері та вікна кімнат виходили на внутрішній дворик, де поралися раби і відпочивали господарі. Грецький дім ділився на дві половини- чоловічу(андрон), і жіночу( гінекей). Меблі робили з дерева. Вони були невисокі. Обідали греки за невеличкими столиками, що називалися «трапедзи». Від цього слова походить давнє українське слова «трапеза», тобто обід. Ремісники та селяни сиділи на табуретках, а знатні та багаті люди за їжею напівлежали на спеціально побудованих ложах, спираючись на лікоть. Хатні речі та одяг зберігали у скринях. Кімнати освітлювали світильниками, зробленими з глини, або з бронзи. В господарстві греки кристувалися простим кухонним та дорогим столовим посудом. Столовий дорогий посуд вкривали чорним блискучим лаком, секрет якого зараз втрачено. На вазах художники малювали сцени з життя богів та героїв.  Грецький розписаний посуд славився в усьому світі. Вино, зерно греки перевозили та зберігали в амфорах – високих глечиках з двома ручками і гострим дном.

  Давньогрецька кухня – одна з найкорисніших та найсмачніших у світі. Греки широко використовували у харчуванні оливки та оливкове масло. Ще з найдревніших часів їх консервували морською сіллю. Хліб тоді випікали не білий, а грубий, із напівобробленого борошна. Про те, з якою забобонністю відносились греки до хліба говорить той факт, що вони були впевнені, що якщо людина поїдає свою їжу без хліба, вона дуже грішить і буде неодмінно наказана богами .Але не тільки хліб був популярний на столі древніх греків. До нього подавали овочі, плоди, боби, оливки та інжир. Масло споживали тільки оливкове, вершкового не було. Залюбки пили молоко, робили сир, їли багато риби та морепродуктів усіх видів та багато м’яса диких звірів та птахів. Серед напоїв у греків не було ані чаю, ані кави, ані какао. Тільки одне вино. Його завжди розводили у пропорції 1:2 (частина вина на дві частини води) або 1:3. Але розбавляли вино водою зовсім не для того, щоб не захмеліти: таким чином вони намагалися дезинфікувати брудну колодязну воду. Після оливкового масла вино – у всі часи головний предмет гордості у Греції. Обід влаштовували у вечірній час. Запрошені могли привести на обід своїх друзів. Бувало, що приходили і ті, кого ніхто не запрошував – паразити. Непроханих гостей не виганяли, але відносились до них з неповагою. За стіл сідали у суворо визначений час, не чекаючи тих, хто запізнився. Обіди влаштовували тільки в чоловічій частині будинку.

  Так, як акуратність вважалась ознакою ввічливості, то біля входу всі знімали взуття, раби омивали гостям ноги, пропонували прийняти ванну та обтертись ароматичними маслами. Після того як гості поїли перші страви, починався сімпосіон, тобто розмова.  Сьогодні ми знаємо слово симпозіум- нарада з якогось наукового питання.

Наступна наша зупинка – це одяг, взуття, косметика та зачіски.

З цими питаннями нас познайомить екскурсовод Таня

  Клімат у Греції теплий, тому греки носили простий і легкий  одяг.Одним із найпоширеніших кольорів давньогрецького одягу був білий (або суровий), який вважали найвитонченішим і найвишуканішим. Проте дуже широко викристовували кольорові тканини. Основним чоловічим натільним одягом  греків був хітон, що являв собою прямокутний шматок тканини, завширшки двох відстаней від ліктя до ліктя розгорнутих рук.  Жіночий хітон носили так: дівчата підперезували його в талії, а жінки – під грудьми. Простоті крою і форм давньогрецького одягу відповідала й простота його декорування. Капелюх вдягали лише в дорозі.Греки носили взуття, подібне до сандалей і черевиків, сплетених із ременців. Основна маса чоловіків у Стародавній Греції, ходила босоніж. Для рабів це було загальноприйнятим.  Давньогрецькі жінки здавна застосовували білило, рум’яна, губну помаду, фарбу для підведення брів та очей. Волосся  фарбували переважно в модний тоді біляво-золотистий колір. І, взагалі-то, волосся у жінок Стародавньої Греції завжди було предметом найретельнішого догляду. Грецькі жіночі зачіски можна завести до двох основних типів: з довгими, спадаючими на шию локонами та з підібраними і зав’язаними у вузол на потилиці.

Наступна наша зупинка-  господарство,сім я, шлюб , виховання дітей .

Але тут мені необідна ваша допомога. Зараз ви поділесь на 3 групи  дослідників і отримаєте завдання, яке ви будете виконувати з допомогою підручника.

1група–дослідників знайомить нас з вихованням                                                                                                                                                                                                                                 дітей;

2 група - дослідників  шлюбні традиції, та роль жінки в грецькому                                                                                                                                                                                                  суспільстві;

         3 група дослідників  - – господарство давніх греків.

1. Поява на світ дитини була великим святом. Коли народжувався хлопчик, на дверях будинку чіпляли гілки оливи, а коли дівчинка- вовняні нитки. До семи років дитина перебувала під опікою матері, або годувальниці.У різних полісах дітей виховували по –різному. У деяких полісах їхнім вихованням та освітою опікувалася держава. Але в інших містах виховання було домашнім. Дитину з семи років передавали під опіку раба, якого називали педагогом. Слово педагог у перекладі з грецької означає « той, хто водить».  Пізніше хлопчики   вільних греків  починали відвідувати школу. Найчастіше в них було три вчителя. Перший навчав дітей читати, писати та рахувати. Другий – музиці, а третій слідкував за їхнім фізичним розвитком.  Діти ремісників і селян навчалися тільки читати і писати; уже з ранніх літ вони повинні були допомагати батькам. Діти багатих людей продовжували навчання до 18 років у гімнасіях. ( звідси українські слова гімназія, гімназист(середній навч. заклад)). Писали учні переважно на дощечках, покритих товстим шаром воску.  Для письма використовували металеву паличкою з гострим кінцем (стилем)- видряпували літери на воску. Другий кінець стиля був тупий; ним стирали написане. Дітей і юнаків вчили танців, співів, гри на лірі; греки не вважали людину освіченою, якщо вона не вміла співати й танцювати. Велику увагу  приділяли тому, щоб виховувати хлопчиків мужніми, спритними, дужими. Школа готувала воїнів; чим старшими ставали учні, тим більше вони займалися бігом, боротьбою, стрибками, киданням диска і списа.

2.Греки першими зі стародавніх народів почали дотримуватись звичаю, за яким у чоловіка повинна бути тільки одна дружина. «Багато дружин- це звичай варварський» - говорили греки. Як правило, майбутнього чоловіка вибирав батько дівчини. Він запрошував наречених і певний час спостерігав за їхньою поведінкою. Шлюбу передували заручини, але обіцянку давала не дівчина, а її батько чи брат. На весілля запрошували родичів і друзів сім ї. На ньому не було нареченої, яка сиділа під фатою серед своїх подруг. Після бенкету молоді їхали в будинок чоловіка. Чоловік на руках вносив наречену в будинок, а гості осипали молодят фініками, горіхами, дрібними монетами. Виходячи заміж, жінка втрачала всяку самостійність. Вона не могла приймати ніяких рішень, позбавлялася права виходити без дозволу з жіночої половини. Жінки сідали за стіл лише тоді, коли сім я  обідала без гостей. З дому жінка могла вийти тільки для того, щоб підти у храм, та і то разом з чоловіком.

3. Господарство . Уся земля в грецькому полісі належала громадянському колективу. Кожен громадянин мав у власності земельний наділ – клер. Тому громадян-землевласників називали клерухами. Якщо нужденність змушувала продавати землю, разом з ним він втрачав і громадянські права. Тож еліни – це перш за все селяни. Звідси їхня пошана до землі і шанування богів, від яких залежав успіх землеробської праці. Усе, що вироблялося селянами, здебільшогоспоживали самі.

Наступна зупика нашої подорожі – це грецька релігія.

Але щоб перейти до слідуючої зупинки нам з воми необхідно виконати завдання. Вам потрібно знайти відповідність значення з міфологічними фразеологізмами:

1) Слабке, вразливе місце	А) Танталові муки
2) Даремна, марна праця	Б) Авгієві стайні
3) Шлях порятунку	В) Сізіфова праця
4) Важкі випробування	Г) Дамоклів меч
5) Невідворотна загроза	Д) Олімпійський спокій
6) Засмічене приміщення	Е) Ахілесова п’ята
7)  Безтурботність, байдужість	Є) Нитка Аріадни
8)  Джерело бід і нещасть	Ж) Яблуко розбрату
9)  Обман, підступний план	З) Скриня Пандори
10) Предмет суперечки	І) Троянський кінь

Відповіді: 1-Е;  2-В; 3-Є; 4-А; 5-Г; 6-Б; 7-Д; 8-З; 9-І; 10-Ж.

Важливу роль в розвитку культури відігравала міфологія. Прадавніми були божества, які втілювали сили природи.   Громовержець Зевс був царем богів і людей. Гора Олімп вважалася оселею  верховних богів на чолі з Зевсом. Гера – дружина Зевса – була покровителькою шлюбу і сім'ї, одна сестра Зевса – Деметра – богинею родючості, інша – Гестія – покровителькою вогнища. Улюблена дочка Зевса Афіна шанувалася як богиня військової мудрості і мудрості взагалі. Згідно з міфом Афіна з'явилася з голови Зевса в повному бойовому обладунку – в шоломі і панцирі. Богом війни був син Зевса і Гери Арес.  Посейдон – бог морів, джерел і вод, Аїд – похмурого підземногоцарства.  Гермес – спочатку бог скотарства і пастухів, пізніше шанувався як вісник олімпійських богів, заступник мандрівників, купців, бог торгівлі, винахідник міри і пастушої флейти. Артеміда спочатку була богинею родючості і покровителькою тварин і полювання, богинею Місяця, пізніше вона стала покровителькою жіночої цнотливості і охоронницею породіль. Аполлон – брат Артеміди, божество сонячного світла, освіти, медицини, мистецтва. Ще одна дочка Зевса – Афродіта, яка народилася з піни морської біля острова Кіпр, богиня кохання і краси. Чоловіком Афродіти був бог-коваль Гефест.  Діоніс – найвеселіший з богів, покровитель виноградарів і виноробів. В Давній Греції до початку збору врожаю починалися Свята – Діонісії. Це був час танців та веселощів.

Свої богів греки уявляли дужими і красивими. Вони споруджували храми і ставили статуї. Греки приносили богам жертви. Найчастіше вони лили у вогонь, що говів на жертовнику, вино, олію, мед чи молоко. Якщо вогонь у цей момент спалахував яскравіше, то вважалося, що боги прийняли жертву і обіцяють людям допомогу. У важливих випадках богам у жертву забивали одразу по сто биків.

 Особливо шонованим божеством старшого покоління був титан Прометей. Колись у боротьбі богів між собою він став на бік Зевса і допоміг йому посісти трон верховного бога. Наділивши всіх своїми подарунками, зевс забув про людей. Прометей був єдиним. Хто згадав про них. Щоб допомогти людям, він подарував їм полум я небесного вогню, сховавши його в порожній очеретині. За це Зевс звелів прикути титана до скелі. Щодня орел терзав Прометея гострим дзьобом і кігтями. Та Прометеєві надавала сили думка про добро, яке він зробив людям. Зріктися людей і каятися перед Зевсом він не бажав! Відтоді Прометей став символом духовної і фізичної незалежності.

 Леся Українка писала:

Я честь віддам титану Прометею,

Що не робив своїх людей рабами,

Що просвітив не словом, а вогнем.

Боровся не в покорі, а завзято!

Наступна зупинка –Олімпійські ігри . Все найцікавіше з історії ігор     нам розповість екскурсовод Алевтина.

Олімпійські ігри проводились раз на чотири роки. Перша олімпіада відбулась в 776 р. до н.е. На час ігор, які тривали п’ять днів, війни припинялися, щоб дороги до Олімпії були безпечними. Олімпійські ігри ставали провісницями миру. Учасники  ігор виступали голими, тому жінкам під страхом смертельної кари не можна було там з’являтися. Ігри проводилися раз на чотири роки на честь Зевса Олімпійського; звідси й походить їхня назва. На Олімпійських іграх найсильніші грецькі атлети змагалися з бігу, стрибків, боротьби, кидання диска, списа, кулачного бою. Один день призначали для змагання юнаків. Найнебезпечнішими змаганнями були перегони колісниць. Коли переможець повертався додому, усе населення міста виходило йому назустріч. На знак того, що він прославив свою батьківщину, ставили його статую. Вважалося, що змагатися в іграх могли всі вільні елліни. Та до ігор треба було готуватися кілька років, а селяни й ремісники не могли приділяти спорту багато часу. Тому в іграх брали участь в основному заможні люди. Жінкам доступ на Олімпійські ігри було заборонено під страхом смертної кари. Для греків Олімпія була священним місцем. У центрі її здіймався величний храм, у якому стояла величезна статуя Зевса, що її створив Фідій. Навколо храму Зевса містилися інші споруди і статуї богів, героїв та переможців на іграх. Десятки тисяч людей їхали до Олімпії на візках і верхи, йшли пішки, пливли на кораблях. На Олімпійські ігри приїздили письменники й поети, щоб почитати свої твори перед тисячами слухачів, які зібралися з усього еллінського світу. Минуло багато років з часу розквіту грецької культури, але вона справила такий величезний вплив на дальший розвиток культури в цілому світі, що її значення ми відчуваємо досі.

От і завершилась наша сьогоднішня подорож. На наступному уроці ми продовжимо знайомство з грецькою культурою. На нас чекають нові зупинки: грецька наука, театр, л-ра, ораторське мистецтво, архітектура та живопис.

ІІІ Узагальнення.

Фронтальна бесіда.

Що з культурної спадщини Давньої Греції справило на вас найбільше враження?

IV Підсумки уроку.

Грецька держава і, зокрема, культура стали колискою для розвитку багатьох світових культур. Духовна культура греків мала величезне значення для розвитку цивілізації багатьох країн світу. Багато з того, що створювали греки в побуті, одязі живе й сьогодні. Грецька культура, як ніяка інша, зуміла зберегти свої основні елементи  до сьогодення.

V Домашнє завдання. Ви отримали схему «Мішень». Шановні учні за схемою визначтеся, у якому полі ви себе комфортно почуваєте та на скільки балів засвоїли матеріал уроку.

 Запишіть д/з. – Опрацювати параграф  підручника 32 ст.170-174.

*  ( 1-6 балів)  завдання на ст. 178 №1, 3 письмово в зошиті.

*  ( 7-9 балів) скласти оповідання на тему «Життя афінського хлопчика» письмово в зошиті.

* ( 10-12 балів) скласти і записати невеличку розповідь про те, як олімпійські боги допомагали грекам.(Можна описати дії одного чи кількох богів, зважаючи при цьому на характеристики богів, отримані з міфів.)

Додаткові бали ви можете отримати склавши кросворд із розглянутих нами питань.