Тема: Київська держава за часів Володимира Великого. Запровадження
християнства
Мета: охарактеризувати політичну ситуацію після
смерті Святослава Ігоровича; ознайомити учнів з життям і діяльністю київського князя
Володимира Великого, причинами і наслідками прийняття ним християнства в
Київській Русі; розвивати вміння працювати з картою, історичним
документом, текстом підручника, давати оцінку історичним явищам;
виховувати почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів;
виховувати почуття гордості, відданості Батьківщині.
Тип уроку:
засвоєння нових знань, умінь, навичок.
Обладнання: карта “Київська Русь в ІХ – ХІ ст.”, портрет
князя Володимира, підручники, мультимедійна презентація, контурні карти,
атласи, навчальне відео.
Очікувані
результати : після
цього уроку учні зможуть :
·
визначати
передумови, причини прийняття християнства;
·
встановлювати
хронологічну послідовність подій періоду;
·
показувати
на карті територію Русі кінця Х ст.;
·
складати
характеристику князя Володимира як особистості і державного діяча;
·
висловлювати
власне ставлення до значення прийняття християнства як доленосної події доби.
План уроку.
1.
Становлення
влади Володимира.
2.
Боротьба
з зовнішніми ворогами. Зміцнення держави.
3.
Запровадження
християнства на Русі.
Хід
уроку
І. Організаційний момент
Повідомлення
теми та мети уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
- Діти, давайте пригадаємо, що ми з вами вивчили на попередніх
уроках.
Гра «Вгадай князя»:
1) Усе життя провів в походах,
На битву, як на свято йшов.
Та на Дніпровських на порогах
Свою геройську смерть знайшов.
Хан з його черепа зробив
І золотом прикрасив чашу,
Якого князя хан розбив? –
Чекаю відповідь я вашу!(Святослав).
2) Жона. Вдова. Княгиня. Мати…
Яку ти мужність осягла?!
Як високо змогла піднятись
І влади велич вознесла!
Тобі вдалось зміцнить державу,
Намітить християнству путь,
Творить земні славетні справи,
Цього не в праві ми забудь. (Княгиня Ольга).
3) Він був грозою Царгороду,
Прибив свій щит там на
врата
І вигідну уклав угоду –
Йшла дань на руські всі міста.
Але пророцтво волхви склали,
Що від коня свого помре.
Сміявся, бо не знав що з черепа змія ужалить.
Давно було це, та легенда ще живе. (Олег Віщий).
ІІІ. Вивчення
нового матеріалу
- На сьогоднішньому уроці ми познайомимося ще з одним
князем Київської держави – Володимиром. Народ “охрестив” його Ясним (Червоним,
Красним) Сонечком, церква – Святим, історики – Великим.
Проблемне питання уроку: за що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим?
- А щоб легше нам було з цим розібратись, визначити роль
Володимира в історії Київської держави, давайте спробуємо в ході уроку створити
дерево його досягнень (застосування
методу « Дерево пізнання»). Погляньмо на дошку: зараз наше дерево зовсім
без листя, але в ході уроку на ньому виростуть листочки досягнень князя.
1. Становлення
влади Володимира
Перегляд відео
Прихід до влади Володимира
Першим завданням Володимира було об’єднання всіх
східнослов’янських племен з центром у Києві, тобто зібрати усі землі,
завойовані його батьком Святославом. (Робота з картою ). Йому дісталася тяжка спадщина.
Країна була розорена постійними війнами, зростала загроза нападу з боку
печенігів. Та й варяги намагалися нав'язувати свої умови. За підтримки
місцевої аристократії князеві вдалося позбутися варягів, що були в Києві. Він
приборкав повсталих в'ятичів, радимичів, приєднав ряд земель. За його
князювання було завершено об'єднання східних слов'ян у єдиній Київській
державі. Таким чином, Київська Русь стала найбільшою державою Європи. Додати??????
2. Боротьба з зовнішніми ворогами. Зміцнення держави
Розповідь учителя
З’єднавши усі землі в одне ціле, князь Володимир
убезпечив їх від ворогів:одних - переміг, а з іншими помирився, так, щоб
держава мала спокій. Він жив у згоді з сусідніми народами й державами, як-от з
поляками, греками, болгарами, чехами й мадярами. Клопіт мав тільки з печенігами,
які раз у раз нападали на руські землі і нищили села й міста. З ними воював
Володимир. Про бої є різні оповідання, а одне з них описує таку битву.
Робота з історичним джерелом
-Прочитайте джерело і дайте відповідь на запитання
Поєдинок Кирила Кожум’яки з печеніжином 993 року
«І приїхав князь печенізький [Куря] до ріки, і викликав Володимира, і сказав
йому: «Ти випусти свого мужа, а я – свого. Нехай обидва борються. І якщо твій
муж ударить моїм [об
землю], то не будем воювати три роки, якщо ж наш
муж ударить вашим, то будем воювати три роки»… І привели його (К. Кожум’яку. – Авт.) до князя, і князь розповів йому все. Цей тоді сказав: «Княже! Я не знаю,
чи переможу його. Спробуйте-но мене. Чи немає бика, великого й сильного?» І
знайшли бика сильного, і сказав він роздражнити бика, і поклали на нього залізо
гаряче, і пустили бика. І побіг бик мимо нього і схватив він бика рукою за бік,
і вирвав шкуру з м’ясом, скільки йому рука захопила. І сказав йому Володимир:
«Можеш із ним боротись».
А назавтра прибули печеніги і стали гукати: «Чи нема [вашого] мужа? Наш ось готов!»… і випустили печеніги
мужа свого, і був він превеликий вельми і страшний. Виступив також муж
Володимирів, і, побачивши його, печеніжин посміявся, бо був він середній тілом.
І, розмірявши [відстань] між обома військами, пустили їх одного до
одного. І взялися оба, і стали кріпко держати [один одного], і удавив він печеніжина в руках своїх до
смерті, і вдарив ним об землю. І вигукнули руси, а печеніги побігли, а руси
погнали вслід за ними, рубаючи їх, і прогнали їх». (Літопис Руський/За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. –
С. 68 – 70)
Запитання
Яке значення мала перемога Володимира над печенігами у
зміцненні держави?
Випереджальне завдання.
Повідомлення
«змієві вали»
-
Реформи Володимира Великого
Робота за підручником с. 42-45
-Опрацюйте текст підручника на с. 42-45, знайдіть реформи
здійсненні князем Володимиром та напишіть їх на листочках, які ми потім
прикріпимо на дерево досягнень.
3. Запровадження християнства на Русі
Розповідь учителя
На об’єднаних Володимиром землях мешкали різні племена й
народи. Усі вони дотримувалися своїх споконвічних звичаїв і традицій, вірили у
своїх богів, які здебільшого були різними навіть у споріднених племен,
різнилися мовою, побутом, а найвіддаленіші – й способом життя.
За таких умов територіальна єдність держави, підтримувана
лише силою зброї, була доволі примарною. Щоби виплекати могутню імперію – а
саме такий намір мав Володимир, – він мусив поклопотатися про ідеологічне
обґрунтування свого володарювання.
За давніх часів право володарювати вважалося дарованим
богами. Подібних уявлень дотримувались і наші предки. За умов панування
язичницьких культів Володимир наражався на небезпеку постійного спротиву
племен, що поклонялися кожне своєму богові й корилися освяченому тим богом
правителю.
Київський князь знищив племінні князівські династії,
проте залишилися боги… І вони вустами жерців-волхвів намовляли люд до
поновлення споконвічного порядку.
Володимирова
імперія була несумісна із язичницьким багатобожжям. Для всієї держави мусив
бути єдиний Бог, який своєю волею надав право володарювати київському князеві.
Вибір віри
Князеві Володимиру випало жити за часів, коли великого
поширення набувало християнство.
Тож не дивно, що з-поміж русичів багато було християн. Як
християнку знаємо княгиню Ольгу – Володимирову бабусю.
Джерела до наших днів зберегли легенди про те, як сам
Володимир зважено і прискіпливо вибирав нову віру для себе та своєї держави.
Попервах він буцімто взагалі спробував обійтися без
нововведень і заходився реформувати язичництво.
Літописець оповідає, зокрема, що Володимир, утвердившись
у Києві, наказав поставити неподалік князівського палацу ідолів Перуна, Хорса,
Даждьбога, Стрибога, Симаргла і Мокоші – найшанованіших слов’янських богів.
Цим богам, за задумом князя, мусили поклонятися всі
племена. Одначе спроба виявилася невдалою.
Тоді Володимир запросив до себе представників різних
народів, що сповідували віру в єдиного бога – іслам, іудаїзм, римське
(католицьке) християнство та візантійське, або, як тоді казали, грецьке
(православне) християнство.
Вислухавши виклад засад кожного віровчення, Володимир іще
зволікав із оголошенням своєї волі, хоча вибір уже зробив. Щоб остаточно впевнитися
у правильності вибору, він розіслав посланців до різних країн для «випробування
віри».
Лише почувши звіт кожного, князь оголосив про своє
рішення прилучитися до візантійського християнства.
Насправді впровадження християнства як державної релігії
було визначено самим плином життя.
Наміри охрестити Русь, як ви пам’ятаєте, мали ще князь
Аскольд і княгиня Ольга. Одначе тоді такий політичний крок не здобув підтримки
впливових можновладців.
Крім того, прилучитися до християнських держав можна було
лише зі згоди їхніх правителів. Володарі
Візантійської імперії, приміром, уважали, що після впровадження в якійсь
державі візантійського християнства вона автоматично стає підлеглою Візантії.
Київським князям, які протягом століття суперничали з
Константинополем, не можна було не зважати на цю обставину.
Отож, на думку дослідників, літописні легенди є
відгомоном складних міждержавних переговорів, що їх здійснював уряд Володимира
перед актом хрещення Русі.
Перегляд відео Прийняття християнства Володимиром. Хрещення
Русі
Впровадження християнства літописець пов’язав із походом
Володимира на грецьке місто Херсонес (Корсунь) у Криму, що належало тоді до
візантійських володінь.
Змусивши мешканців міста відчинити браму, Володимир
звернувся до володарів Візантії з вимогою віддати йому за дружину їхню сестру.
Шлюбові перешкоджало язичництво київського князя.
Охрестившись у Херсонесі та одружившись із Анною – так звали візантійську
принцесу, Володимир повернувся до Києва.
Зі собою київський князь привіз корсунське духівництво,
книги, ікони, хрести, мощі папи Римського св. Климентія.
Потому він вдався до рішучих заходів для охрещення киян.
Великий князь розіслав по місту гінців із розпорядженням наступного дня прибути
до Дніпра.
Більшість киян разом із дітьми прийшли до річки та
увійшли у воду. У присутності Володимира священики їх охрестили.
Навернення до християнства киян започаткувало охрещення
всієї країни.
Вровадження нової віри потребувало часу.
Дослідники стверджують, що у руських церквах іще у 12 ст.
були спеціальні місця для охрещення дорослих людей.
Спочатку до християнства прилучалися мешканці найбільших
міст.
Літопис доносить поодинокі свідчення спалахів
невдоволення діями князя. Та Володимир виявив несхитну волю й рішучість, отож,
упровадження ним християнства мало, на відміну від його попередників Аскольда
та Ольги, незворотний характер.
А що нова віра здобувала собі прихильників мирно,
свідчить той факт, що багато давніх традицій так і залишилися в побуті русичів,
переплітаючись із християнськими обрядами.
Прийняття християнства на Русi справило величезний вплив
на подальший розвиток держави.
До безпосередніх наслідків запровадження християнства у
Київській державі у царині внутрішньої політики відносять — зміцнення влади
київського князя, тісніше згуртування навколо Києва різноплемінних територій,
подолання породжених місцевими язичницькими віруваннями настроїв замкненості й
відокремленості від інших територій.
У міждержавному житті наслідки впровадження християнства
— у встановленні рівноправних відносин із християнськими країнами, передусім із
Візантією.
До безпосередніх наслідків впровадження християнства як
державної релігії належить заснування Володимиром церковної організації.
Наслідки заходів Володимира щодо поширення освіти були
безпосередньо пов’язані з впровадженням християнства, проте яскраво виявилися
через кілька десятиліть — коли на наших теренах розквітла книжна культура.
Метод «Мікрофон»
-
У чому полягало значення запровадження
християнства на Русі?
Орієнтовні
відповіді
-сприяло зміцненню держави;
- Розвиток писемності;
- підвищення міжнародного авторитету Київської держави;
- Християнство сприяло проникненню на Русь досягнень
візантійської культури. (дерево досягень)!!!!
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Таким
чином, дерево досягнень князя Володимира заповнено.
Тож спробуємо вирішити проблемне питання:
чому Володимира називали Ясним Сонечком, Святим, Великим?
Гра “Закінчи речення ”: учитель говорить по черзі учням дієслово,
яке характеризує діяльність Володимира, а учні доповнюють їх. Якщо учень не
знаходить, що сказати – може звертатися за допомогою до дерева досягнень.
Князь
Володимир:
1. Об’єднав…(східнослов’янські племена).
2. Підкорив…………(в’ятичів, радимичів)
3. Переміг……………..(печенігів).
4. Побудував…….(міста-фортеці, церкви).
5. Заснував……(м. Володимир на Волині, м.
Переяслав).
6. Упорядкував…………..(управління державою)
7. Запровадив……………(християнство).
8. Розвивав……(культуру, освіту, науку).
9. Чеканив……………(злотники, срібники).
10.
Допомагав …. (бідним, старцям,
калікам)
V. Підсумки уроку
За часів Володимира Київська держава досягла високого
рівня військової могутності, економічного розвитку і культурного піднесення. Володимира названо Великим тому,
що зробив він великою і міцною свою державу. Церква йменує його святим тому, що він охрестив Київську
державу. А ясним сонечком Володимира
називали за його добрі справи, за
вірність і любов до свого народу.
Виставлення оцінок.
VІ. Домашнє завдання. Параграф 7 опрацювати. Скласти кросворд на 10
запитань «Князь Володимир Великий»
Учитель (як буде
час)
А ось яку оцінку діяльності Володимира дав поет
Шкрумеляк.
Звав тебе народ ласкавим,
Називав теж
"Сонцем ясним",
Бо зробив ти край
великим,
А свій люд
багатим, щасним.
Ти зібрав всі
руські землі
Від Кавказу до
Карпат –
І від моря аж по
Волгу
Став
"Великий" панувати.
Християнську вніс
ти віру
У народ – мов цвіт
обнови,
Що красив нам нашу
землю
Світлом правди і
любові.
І побивши печенігів
–
Жив з сусідами у
згоді,
Лад поширював в
державі
І добробут у
народі.
Тож за твого
князювання
Край зацвів, як
квітка рожі,
І за те ти в нас
"Великий",
А
"Святий" у церкві божій!
Комментариев нет:
Отправить комментарий